Про Львів / Історія Львова

Історики припускають, що Львів був заснований князем Данилом     Галицьким для Лева Даниловича, його сина.Перша письмова згадка про місто датована 1256 роком. Вона міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в столиці Галицько-Волинської держави Холмі.

Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави.
Стольним градом місто залишалося на протязі всіх наступних князювань.
Княже місто знаходилося навколо сучасної площі Старий Ринок. Трохи вище церкви святого Миколая стояли княжі палати, від яких йшла вулиця на базарну площу. Місто було оточене валами і двома захисними ровами. Княжий замок-дитинець знаходився на горі Високий замок і був укріплений мурами і частоколом.

У 1340 році Львів був завойований Королівством Польським, проте місцеві бояри скинули польську владу і утворили незалежну боярську республіку.
У 1349 році Казимир III Великий знову бере владу над Львовом, давши місту статус столиці Руського королівства — автономної адміністративної одиниці Польщі. Центр міського життя Казимир Великий переносить на місце сучасної площі Ринок. А центром площі Ринок і місцем, де збиралась влада міста стала Ратуша. У 1356 році місту було дароване Маґдебурзьке право.
У 1378 році Львів разом зі всією Галичиною перейшов під владу Угорщини. Угорська влада тривала 9 років, після чого польські війська під керівництвом королеви Ядвіґи знову захопили місто.

У 1572 році до Львова переїхав Іван Федоров, який надрукував тут перші в Україні книги.
У 1661 році у місті було засновано Кологію Ієзуїтів — матір Львівського університету.
У першій половині XVII ст. Львів стає найбільшим містом України (з населенням 25-30 тис. чоловік).

У  XVII - XVIII ст. Львів переживає часті напади , але стійко продовжує захищати свої  кордони.
В облозі місто тримали війська Богдана Хмельницького. Частими тут були напади турків. І тільки раз мури Леополіса пропустили ворога - місто було здобуте  шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII у 1707 р. до Львова приїздив Петро I.

У 1772 році Львів відійшов до складу Австрійської імперії, ставши столицею коронної землі — Королівства Галіції і Лодомерії. Австрійська влада знесла міські мури, чим спонукала місто до розвитку і розростання.
Так у Львові було винайдено гас і гасову лампу, було запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший у Європі залізобетонний міст.

Під час Першої світової війни Львів був окупований Російською імперією.
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у місті відбувся Листопадовий чин, що спричинив утворення Західноукраїнської народної республіки зі столицею у Львові.
З перших днів існування новоутворена Друга Річ Посполита оголосила війну ЗУНР: Львів був захоплений польськими військами вже 21 листопада, місто стало адміністративним центром Львівського воєводства.

У 1939 році згідно пакту Молотова-Ріббентропа Львів увійшов до складу Радянського Союзу, а саме, Української Радянської Соціалістичної Республіки. Місто стало адміністративним центром Львівської області.
У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера. 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані.
27 липня 1944 року Червона Армія зайняла Львів.

У 1992 року Львів увійшов до складу Незалежної України.

У 1998 році ансамбль історичного центру Львова і Собор святого Юра були визнані ЮНЕСКО об'єктами всесвітнього культурного надбання під порядковим номером 865.
За рік у місті був проведений Шостий саміт президентів країн Центральної та Східної Європи, а у 2001 місто відвідав папа Римський Іван-Павло ІІ.

На початку ХХІ століття Львів стає культурною і туристичною столицею України.
У місті проводиться найбільше у країні фестивалів і тут найбільше пам'ятників архітектури.